В з’язку з набранням чинності з 1 січня 2013 року Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ветерани війни, яким виповнилося 85 років і більше, і які є учасниками бойових дій в період Великої Вітчизняної війни, інвалідами війни II і III груп з числа учасників бойових дій в період Великої Вітчизняної війни, набувають право на пільги, передбачені для інвалідів війни І групи, а саме: вказаній категорії ветеранів Великої Вітчизняної війни до пенсії встановлюється підвищення у розмірі 50% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму щороку встановлюється законом про державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення», розмір пенсійних виплат, менше якого не можуть отримувати інваліди війни складає: 285 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, - інвалідам війни І групи, і 255 і 225 відсотків - інвалідам ІІ і ІІІ групи відповідно; учасники бойових дій – 165 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Якщо таким категоріям осіб встановлена пенсія за особливі заслуги перед Україною, то вона виплачується понад зазначені суми пенсійних виплат.
Законом України ,,Про Державний бюджет України на 2013 рік” з 1 січня 2013 року встановлено прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у розмірі 894 грн.
Враховуючи зазначене, мінімальні пенсійні виплати з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги і надбавок з 1 січня 2013 року складають:
Розміри пенсій відповідно до Закону України „Про пенсії за особливі заслуги перед Україною”
На виконання соціальних ініціатив Президента України В.Ф. Януковича 23 квітня 2012 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 327 «Про підвищення рівня соціального захисту населення». Цією постановою передбачено осучаснення пенсійних виплат для пенсіонерів, які вийшли на пенсію до 2008 року.
Умови призначення пенсії за віком у солідарній системі
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.
Загальні права громадян у відносинах з органами Пенсійного фонду України
Кожний громадянин, який звертається до органів Пенсійного фонду України має право:
З введенням в дію з початку 2001 року Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» громадянам України, що мають значні заслуги у сфері державної, громадської або господарської діяльності, досягнення у галузі науки, освіти, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту тощо, встановлюються пенсії за особливі заслуги.
Пенсії за особливі заслуги перед Україною встановлюються громадянам України:
Недержавний пенсійний фонд це неприбуткова організація, що створюється з метою накопичення пенсійних внесків на користь своїх учасників та здійснення пенсійних виплат. Жодною іншою діяльністю фонд займатися не має права.
На відміну від добре знайомих нам банків, недержавний пенсійний фонд ніколи не працює один.
Усією його „бухгалтерією" (тобто обліком учасників, ведення їхніх індивідуальних пенсійних рахунків) займається спеціалізована компанія-адміністратор недержавного пенсійного фонду.
Розумне інвестування пенсійних коштів обов'язок іншого професіонала, компанії з управління активами (КУА). Головна її мета -отримати інвестиційний дохід на користь учасників фонду.
Тому, аби зменшити ризики, пенсійні кошти вкладають не в один „кошик", а в різні: банківські депозити, акції, облігації, нерухомість. Правила такого інвестування чітко визначено законодавством України.
Перевіривши, чи дотримала КУА всіх вимог до інвестування, банк-зберігач здійснює перерахування пенсійних коштів та зберігає придбані за їх рахунок активи.
Така громіздка на перший погляд, система забезпечує прозорість умови для взаємного контролю між компаніями та запобігає зловживанням.
Які бувають недержавні пенсійні фонди?
Хто має право отримати пенсію, що належала пенсіонерові й залишилася недоотриманою у зв’язку з його смертю?
Відповідно до статті 52 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" суму пенсії, що належала пенсіонерові й залишилася недоотриманою у зв’язку з його смертю, виплачують (по місяць смерті включно) членам сім’ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, зокрема непрацездатним членам сім’ї , зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які перебували на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом із померлим чи ні.
Члени сім’ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися щодо виплати суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців із дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім’ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної в частині першій цієї статті, належну їм відповідно до цієї статті суму пенсії ділять між ними порівну.
Якщо немає членів сім’ї, зазначених у вищевказаній статті, або якщо вони не звернулися щодо виплати зазначеної суми у визначений у частині другій цієї статті термін, то сума пенсії, що належала пенсіонерові й залишилася недоотриманою у зв’язку з його смертю, входить до складу спадщини, і право отримати її мають спадкоємці.
Документом, що підтверджує статус спадкоємця, є свідоцтво про право на спадщину. Зазначені свідоцтва видають спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини.
Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видають кожному із зазначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Виплату недоотриманої пенсії в такому разі здійснюють з урахуванням частки заявника в спадщині.
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії та до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" для призначення пенсії за віком подаються такі документи:
Мунiципальний iнформацiйний портал
